Історія значень символів: модернізм

Модернізм вибудовує новий міф? Що означає гранат у творчості Сальвадора Далі? І чому Рене Магрітт малював яблука? Про все це і ще дещо читайте далі.

Модернізм (кінець 19 ст. - початок 20 ст.)

Крім того, що на початку 20 століття з‘являються дослідження культури та ролі символу, твориться нова міфологія та нові символи. Модернізм шукає способи вираження, наприклад, Франц Кафка вибудовує новий світ своєї творчості, а він виявляється настільки своєрідним, що дослідники говорять про кафкіанський міф.

Проза Кафки дуже точно передає стан модерного світу: відчуження, екзистенційні роздуми, нівелювання людської особистості. Всі ці настрої так чи інакше втілені у його творчості, у його власному символічному світі. Але символи вже знайомі нам також знаходять своє місце у прозі Кафки. Проте можуть змінювати значення, накладати нові. Наприклад, у оповіданні “Перевтілення” яблука стають інструментом ненависті, способом виказати огиду і зверхність: у Грегора Замзу, що перетворився на величезну комаху, кидають яблука, проганяючи до кімнати. Тут вони символізують аж ніяк не життя і любов, а протилежні цьому сили — ненависть, агресію, спробу засудження і відчуження.

А от у романі “Процес” ми бачимо яблуко на самому початку. К., якого залишили без сніданку, знаходить у кімнаті червоне яблуко і думає про те, що все одно снідати яблуком краще, ніж чекати ласки вартових. Звісно, ми можемо припустити, що яблуко тут — це просто фрукт. Проте зважаючи на важливу роль цього символа у культурі, а також витворення Кафкою символічного світу, ми повинні визнати, що і тут яблуко є символічним. Буквально, воно може переносити своє значення на профанні ситуації: спасіння — спасіння від голоду, заборонений плід — вартові лишили К. голодним, а він їсть плід, який сам знайшов.

Сальвадор Далі “Сон, викликаний польотом бджоли навколо граната за секунду до пробудження” 1944 р.

З появою сюрреалізму символи знову посилили своє значення для мистецтва та його трактування. Сюрреалісти зображали на своїх полотнах сновидіння, марення, зашифровували у найрізноманітніших символах приховані сенси і фантазії. Для прикладу візьмемо спочатку Сальвадора Далі, одного з найвідоміших сюрреалістів, що вражав не тільки своїми картинами, а й епатажним способом життя.

Почнемо із його полотна “Сон, викликаний польотом бджоли навколо граната за секунду до пробудження” 1944 року. Зрозуміло, що ми мусимо говорити в цьому випадку про вплив філософії Зігмунда Фройда на творчість Далі, а саме теорії сновидінь та пошуку символів у них. Гранат у цьому випадку символізує фертильність, любов та вічне життя, на це може також вказувати тінь граната у формі серця.

Ще одна картина Далі під назвою “Дематеріалізація біля носа Нерона” 1947 року теж містить символ гранату. Тут він зображений у вигляді розщепленого атому. Далі зрозумів, що світ змінився, і своє нове бачення втілив у цьому зображенні. Бачимо, як у цьому випадку символізм граната виникає і його форми співвідношення між частиною і цілим, розщеплення та елементи. Ця ідея і далі розвиватиметься у творчості художника, наприклад “Галатея зі сферами” 1952 року, де жінка розпадається на атоми.

Сальвадор Далі “Дематеріалізація біля носа Нерона” 1947 р.

Далі звернемо увагу на ще одного сюрреаліста Рене Магрітта, що побудував частину своєї творчості навколо символу зеленого яблука. Сам Магрітт вказує на важливість цього символу через зв’язок і такою парою значень, як видиме та приховане. На картині “Син людський” 1946 року зображений чоловік у костюмі та капелюхові, проте перед його обличчям зображене зелене яблуко, таким чином, що перекриває лице чоловіка. З одного боку, ми розуміємо, що на полотні зображений типовий пересічний житель міста, це людина нового часу, але його погляд на світ затьмарений земними бажаннями, спокусами. Ми пригадуємо, що яблуко це символ бажання та спокуси.

Інша версія пояснення сенсу картини криється у співвідношенні видимого та прихованого. Яблуко закриває обличчя чоловіка, і хоча ми розуміємо, що там є тільки обличчя, це приховування спонукає нас розгадувати таємницю, тобто обличчя і видиме, і приховане одночасно. А людині завжди треба розгадувати невідоме, така людська природа.

Рене Магрітт "Син людський" 1946 р.

Символ яблука досить часто з‘являється на полотнах художника, це і “Вальс коливань” 1950 року і “Листівка” 1960 року, де знову зображений чоловік у костюмі.

Зупинимо свою увагу на картині “Кімната, що слухає” 1952 року, тут теж втілюється концепт видимого та прихованого, яблуко заповнює всю кімнату, ховаючи її вміст, але разом з тим проявляючи свою сутність. Знову ж таки можна говорити про парадокс видиме тут є прихованим, бо ми не можемо одразу ж розтлумачити, що означає яблуко, а приховане для нас є більш-менш зрозумілим. Бо ми можемо заповнити кімнату власним досвідом і вона не є таємницею для глядачів.

Рене Магрітт "Кімната, що слухає" 1952 р.

Рене Магрітт часто говорив про те, що йому важливо, який ефект справить його картина на глядача, саме тому він грається сприйняттям, вкладаючи все нові символи і таємні значення.